Нещасні випадки та різноманітні травмування можуть трапитися з нами раптово, в будь-який час і в будь-якому місці, особливо під час військового стану. Тому, оперативність надання допомоги часто залежить від людей, що знаходяться поряд з постраждалим (члени сім’ї, колеги, перехожі), особливо якщо вони володіють навичками надання першої допомоги.

Перша допомога – це комплекс необхідних заходів, спрямованих на збереження життя та здоров’я постраждалого до моменту надання кваліфікованої медичної допомоги.

Основні принципи надання першої допомоги:

• правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись, головне правило першої допомоги – не нашкодити);
• швидкість;
• продуманість, рішучість, спокій.

Як надати першу допомогу? Алгоритм ваших дій має бути таким:

1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

Під час огляду місця пригоди звертайте увагу на все, що може загрожувати вашій безпеці (оголені електропроводи, інтенсивний дорожній рух, уламки, які падають, тощо). Ніколи не ризикуйте, інакше ви можете опинитися у ролі другого постраждалого.

2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

Запитайте у постраждалого, чи потрібна йому допомога, якщо він не відповідає, злегка потрясіть його за плечі. Якщо постраждалий не реагує на питання та дотики – він непритомний. Необхідно перевірити наявність дихання та пульсу.

3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

При кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації: здійснити максимально можливий тиск на рану руками; накласти пов’язку, що тисне та оцінити її ефективність. Якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут. Кровоспинний джгут з можливістю створення додатково тиску слід накладати на відстані 5-7 см вище рани. Якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці.

Якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани.

При кровотечі з рани яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, сідниць та основи шиї: здійснити максимально можливий тиск на рану; заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії; здійснити туге тампонування рани за допомогою гемостатичного засобу або марлевого бинта. Після виконання тампонування слід здійснити прямий тиск на рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика та 10 хвилин при використанні марлевого бинта.

Якщо кровотеча не зупинена, здійснити повторне тампонування рани за можливості. За відсутності такої можливості, здійснювати максимально можливий тиск руками на рану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Укладіть постраждалого на тверду поверхню, покладіть основу однієї руки посередині грудної клітки, а долоню другої руки поверх першої та зробіть 30 поштовхів строго вертикально на грудну клітку обома руками на глибину 5-6 см. Під час виконання поштовхів руки мають залишатися прямими (не згибати у ліктях!). Натискання на точку компресії повинні відбуватися строго основою долоні, пальці стикатися з грудьми потерпілого не повинні!

Потім зробіть два подихи «із рота в рот» затиснувши носові ходи великим та вказівним пальцями. Після кожного вдування відпускайте пальці з носових ходів та слідкуйте за підняттям і опусканням грудної клітки, щоб переконатись що повітря надходить та виходить з легенів.

Реанімацію з алгоритмом 30 поштовхів та 2 вдування слід проводити поки не приїде швидка або постраждалий не почне самостійно дихати.

7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
9. Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.