Загальні для людей і тварин інвазійні та інфекційні хвороби, носять назву антропозоонозів. Людина може заразитися такими хворобами при контакті з тваринами та їх трупами (наприклад, мисливці можуть заразитися під час зняття шкур, або при обробці тваринної сировини). Крім того зараження може відбутися і через споживання м'яса та інших тваринних продуктів заражених тварин, а також через заражену воду, та через сторонніх переносників - комарів, інших кровососних комах та кліщів. Щоб уникнути небезпеки бути зараженим важливо знати основні прояви таких хвороб їх розвиток, вміти їх визначати та запобігати їх виникненню, особливо це актуально для мисливців.

Сказ

Гостра інфекційна хвороба. Викликається вірусом, переданим від хворої тварини до здорової зі слиною при укусах. Хворіють люди, домашні тварини, в тому числі і птиця. У природніх умовах досить часто спостерігається у оленів, борсуків, куниць, косуль, кіз, ведмедів, зайців, білок, єнотовидного собаки, лисиць і у низки інших тварин. Прихований період хвороби - від 10 днів до 1 року. Тривалість цього періоду залежить від віддаленості місця укусу від центральної нервової системи і характеру рани.

Характерна ознака сказу у тварин - лякливість або різко виражена дратівливість тварини, яка доходить до буйства. Хворі собаки, кішки і інші тварини без достатніх на те підстав кидаються на людей і тварин, кусають, поїдають неїстівні предмети, розривають свою шкіру, прагнуть втекти. У собак з'являється хрипкий гавкіт, судоми, утруднене ковтання, що змінюються повним паралічем ковтальної і жувальної мускулатури, хитка хода, параліч задніх кінцівок, боязнь води. Смерть настає через 4-6 днів. При тихій формі сказу тварини не можуть ковтати їжу. Розвивається загальний параліч, що призводить до загибелі.

Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, профілактичне щеплення).

Трихінельоз

Гостре захворювання людини та ссавців, що викликається дрібним паразитичним хробаком трихінели. Основний носій трихінели - кабан, але хворіти можуть і собаки, свині, кішки, лисиці, куниці, рисі, ведмеді, кроти та ін. Людина і тварини заражаються, поїдаючи м'ясо, в якому знаходяться личинки паразита.

Ознаки хвороби з'являються в перші години: розлад шлункового тракту, нудота, відрижка, блювота, біль в області кишечника, головний біль, відчуття тяжкості в кінцівках, слабкість, лихоманка, до 9-10 дня температура досягає 40-41 градусів С, обличчя і повіки набрякають, м'язи стають твердими і болючими. При зараженні великою кількістю личинок може настати смерть в результаті паралічу дихання або пневмонії. Лікування здійснюється під наглядом лікаря.

Бруцельоз (мальтійська лихоманка)

Захворювання домашніх і диких тварин: вовка, лисиці, зайців; птахів: горобців, голубів, фазанів та ін., що передається від хворих тварин людині, з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової та статевої систем організму. Людина найчастіше заражається, з'їдаючи м'ясо зараженого зайця, або від хворих бруцельозом корів та кіз при споживанні сирого молока та молочних продуктів, від овець - при споживанні бринзи. Крім того, заразитися можна й при вживання до їжі малопровареного або непросмаженого м'яса хворих тварин, при догляданні за ними, наданні допомоги при аборті. Слід дотримуватися правил гігієни. У разі захворювання звертатися до лікаря. Симптоми: підвищення температури до 40 градусів, лихоманка, яка в деяких випадках багаторазово повертається.

Туляремія

Інфекційне захворювання. Найчастіше хворіють гризуни, хутрові звірі. При зараженні людини уражуються лімфатичні вузли, селезінка, легені. Зараження може відбутися при питті сирої води з невеликих водоймищ, у які із сечою гризунів проникли бактерії, споживанні зараженої їжі. Зрідка хвороба може викликатися при укусі сліпнів, мух-жигалок, деяких видів кліщів, інфікованих від гризунів. Існує сезонність захворювання туляремією - у залежності від способу зараження (наприклад, навесні серед мисливців). Скарги на головні болі, запаморочення, нудоту, безсоння, збудження, марення, млявість і ін. Зараження відбувається через органи травлення і дихальний тракт. Звернення до лікаря у разі зараження обов'язково. Профілактика - дотримуватися правил особистої гігієни на господарствах, працювати в рукавицях, спецодязі, перед прийомом їжі мити руки. Зерно слід зберігати у спеціальних коморах та бочках, в які не можуть проникнути гризуни.

Фасціольоз

Печінково-глистове захворювання оленів, лосів, зайців, бобрів, нутрій, білок і великої рогатої худоби. Паразити, що вселилися в жовчні протоки печінки, викликають там запальні процеси. Людина заражається, з'їдаючи заражену печінку хворої тварини. Лікування обов'язкове.

Лептоспіроз

Інфекційне захворювання людей та тварин, яке викликають патогенні спірохети. Його вважають найбільш розповсюдженим зоонозом (хворобою, що передається від тварин). Основним джерелом інфекції є різні види ссавців (особливо гризуни – щури, миші), а також птиця, амфібії та навіть рептилії. В багатьох тварин захворювання протікає безсимптомно протягом тривалого часу, що призводить до зараження навколишнього середовища. Заразитися можна при вживанні контамінованої (зараженої) води та харчових продуктів, під час купання та рибалки в забруднених водоймах, доглядаючи за хворими тваринами.

Будьте здорові!