Травми живота – велика група тяжких ушкоджень, що у більшості випадків становлять загрозу для життя пацієнта. Вони можуть бути закриті та відкриті, з випадінням внутрішніх органів та без випадіння.

Закрита травма живота – травма, за якої шкіра, підшкірна клітковина та апоневроз залишаються непошкодженими, а на шкірі живота та прикордонних ділянках утворюються підшкірні крововиливи. Закриті ушкодження живота спостерігаються від удару в живіт твердим предметом, стиснення живота, падіння з висоти тощо. Відповідно закриті ушкодження живота поділяють на дві групи: без ушкодження внутрішніх органів та з пошкодженням внутрішніх органів черевної порожнини.

Відкриті ушкодження живота, залежно від того, чи залишилася очеревина непошкодженою або була ушкоджена, поділяють на непроникаючі в черевну порожнину та проникаючі в черевну порожнину. За непроникаючого поранення живота найчастіше пошкоджується передня черевна стінка або м’які тканини поперекової ділянки.

Відкриті пошкодження можуть бути завдані вогнепальною зброєю, холодною зброєю або вторинним снарядом. Вони поділяються на: різані рани (наносяться ножем); колоті рани (можуть бути нанесені тонким ножем, багнетом, вузьким стилетом, ножицями, шилом або столовою вилкою тощо); рубані рани (виникають при ударі сокирою); рвані рани (утворюються при нападі тварин або пошкодженні механізмами внаслідок виробничої травми, наприклад, при контакті з лопатою вентилятора тощо); вогнепальні рани.

Ознаки проникаючої травми живота: наявність рани; біль в рані та в черевній порожнині; нудота; блювота; слабкість; відчуття тиску, «розпирання» в животі; наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура тощо); наявність в рані кишківника чи сальника (евентерація).

Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття хвилювання або неспокою; часте дихання; бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; втрата свідомості.

 

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при проникній травмі черевної порожнини:

 

1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки та за її відсутності перейти до наступного кроку;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) надати постраждалому максимально зручного для нього положення;

5) накласти на рану пов’язку:

• накласти на всю поверхню рани чисту, стерильну марлеву пов’язку та обережно зафіксувати лейкопластиром;
• якщо в рані знаходяться внутрішні органи, не слід вправляти їх в черевну порожнину перед накладанням марлевої пов’язки;
• якщо в рані знаходиться фіксований сторонній предмет, не слід його виймати, необхідно надійно зафіксувати в рані. За умови самостійного випадіння стороннього предмету з рани під час надання домедичної допомоги необхідно його обережно прибрати та передати бригаді екстреної (швидкої) медичної допомоги.

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

9) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми та обставинах при її отримання. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до «Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу» або «Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2022 року № 441.

 

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при тупій травмі органів черевної порожнини:

 

1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки та за її відсутності перейти до наступного кроку;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) надати постраждалому максимально зручного для нього положення. За наявності ознак шоку надати протишокове положення;

5) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до «Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу» або «Порядку надання домедичної допомоги дітям при раптовій зупинці кровообігу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2022 року № 441.