Що необхідно знати про рак та як від нього уберегтися
Функціонування нашого організму – це складна, унікальна й інколи зовсім непередбачувана система.
Наше тіло складається з трильйонів клітин, які гуртуються та утворюють тканини. В свою чергу кожна клітина має ядро, всередині якого є гени, розміщені на хромосомах. Саме гени вказують клітині коли їй рости, працювати, ділитися та помирати. Зазвичай клітини дотримуються цих інструкцій і ми залишаємося здоровими.
Коли відбуваються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це називається – мутація. Якщо виникає пошкодження ділянки важливого гену, то це спричинює мутацію цього гену. Мутовані гени не працюють правильно, адже інструкції в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, які мають відпочивати починають активно ділитися, а їхня кількість – безконтрольно рости. Такі атипові мутовані клітини, зовсім не схожі на нормальні, формують ракову пухлину.
Коли клітини діляться, вони створюють точні копії самих себе. Одна клітина ділиться на 2 однакових, потім 2 клітини діляться на 4 і так далі. Проте, ракові клітини не такі, бо мають генні мутації. Ці мутації можуть: передаватися у спадок, утворюватися внаслідок пошкодження генів коли людина старіє, під впливом канцерогенів (ультрафіолетового випромінювання, сигаретного диму, алкоголю).
Через наявність мутацій, ракові клітини поводять себе не так, як здорові клітини. Вони починають безконтрольно ділитися, ігнорують сигнали, що кажуть їм припинити ділення та померти, коли вони мають це зробити, погано тримаються разом та можуть розповсюджуватись в інші частини тіла через кров та лімфатичну систему, проростають у тканини та органи, руйнуючи їх.
Коли ракові клітини діляться, пухлина росте. Вони мають ті ж потреби, що й нормальні клітини. Для їхнього росту та виживання потрібне кровопостачання, яке приносить кисень та поживні речовини.
Маленькі пухлини можуть брати необхідні речовини з ближніх кровоносних судин. Проте коли пухлина зростає, вона потребує більше крові, щоб доставляти кисень та поживні речовини до ракових клітин. Ці клітини відправляють сигнали пухлині та спонукають будувати нові кровоносні судини. Це називається ангіогенез. Він є однією з причин росту та збільшення пухлини.
Перетворення нормальної клітини в пухлинну відбувається в ході багатоетапного процесу, що зазвичай являє собою перехід передракового стану в злоякісне новоутворення. Ці зміни відбуваються в результаті взаємодії між генетичними факторами людини й трьома категоріями зовнішніх факторів, що включають:
Фізичні канцерогени (ультрафіолетове, іонізуюче випромінювання, тривале травмування тканини тощо).
Хімічні канцерогени (азбест, компоненти тютюнового диму, афлатоксини, миш’як та інші забруднювачі харчових продуктів і питної води).
Біологічні канцерогени (інфекції, викликані деякими вірусами, бактеріями або паразитами тощо).
Основними чинниками ризику розвитку онкологічних захворювань є: вживання тютюну, алкоголю, нездорове харчування, хронічний стрес, інфекції, у тому числі викликані вірусами гепатиту B або C і деякими типами вірусу папіломи людини, і навіть вік людини.
Мільйони життів можна рятувати щороку, впроваджуючи стратегії профілактики, раннього виявлення та лікування з урахуванням ресурсів. Щонайменше одну третину всіх смертей, пов’язаних із раком, можна уникнути шляхом регулярного обстеження, раннього виявлення та лікування.
Розвиток раку можна попередити, зменшивши вплив факторів ризику:
Алкоголь. Докази того, що всі типи алкогольних напоїв є причиною ряду ракових захворювань, тепер переконливіші, ніж будь-коли. Алкоголь може збільшити ризик розвитку шести типів раку, зокрема раку кишечника (колоректального), молочної залози, ротової порожнини, глотки та гортані (рота та горла), стравоходу, печінки та шлунка. Дані свідчать про те, що загалом більшість людей, що вживають алкогольні напої мають вищий ризик захворювання багатьма видами раку, і що навіть помірне споживання алкоголю збільшує ризик захворіти на рак.
Безпечної для здоров’я дози алкоголю взагалі не існує. Але існує пряма залежність ризику раку від доз алкоголю: що більше спиртних напоїв ви вживаєте, то вищим стає ризик раку.
Надмірна вага або ожиріння. Загалом збільшення ваги, особливо у дорослому віці, пов’язане з підвищеним ризиком розвитку 12 різних видів раку, включаючи рак стравоходу, ободової та прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки та нирок.
Дієта та харчування. Експерти припускають, що дієти та споживання їжі з високим вмістом червоного м’яса, обробленого м’яса, солоної їжі та низьким вмістом фруктів і овочів, підвищують ризик захворіти на рак, зокрема товстої кишки, носоглотки та шлунка. Щоб зменшити ризик виникнення раку, підтримуйте принципи здорового харчування. Передусім у щоденний раціон мають входити фрукти та овочі, а від великої кількості червоного м’яса і м’ясних консервів краще відмовитись.
Фізична активність. Регулярна фізична активність не тільки допомагає зменшити надлишок жиру в організмі та пов’язаний із цим ризик розвитку захворювань, але й може допомогти зменшити ризики розвитку раку товстої кишки, молочної залози та ендометрія. Регулярна фізична активність надає не лише додатковий захист від раку, а й покращує здоров’я в цілому. Регулярна фізична активність, підтримка здорової ваги тіла, а також правильне харчування – це ті прості речі, що рятують життя.
. Тютюновий дим містить принаймні 80 різних речовин, що викликають рак (канцерогени). Під час вдихання диму хімічні речовини потрапляють у легені, переходять у кровотік і розносяться по всьому тілу. Ось чому куріння або жування тютюну не тільки викликає рак легенів і ротової порожнини, але також пов’язане з багатьма іншими видами раку. Чим більше людина курить, чим у молодшому віці вона починає палити і чим довше продовжує палити, тим більше підвищується ризик розвитку раку. За даними ВООЗ, 22% онкохворих людей у світі помирають від раку, який виник внаслідок куріння. В свою чергу відмова від куріння, зменшує ризик розвитку раку на 70 Тютюн %.
Іонізуюче випромінювання. Радон, рентгенівські промені, гамма-промені та інші форми високоенергетичного випромінювання – створені людиною джерела радіації можуть викликати рак і становлять ризик для працівників. Тривалий і незахищений вплив ультрафіолетового випромінювання сонця, сонцезахисних ламп і солярію також може призвести до меланоми та злоякісних пухлин шкіри. Люди зі світлою шкірою, люди з великою кількістю родимок або ті, у кого в родині були випадки меланоми або немеланомного раку шкіри, знаходяться в групі найбільшого ризику. Однак у людей будь-якого відтінку шкіри може розвинутися рак шкіри. Влітку обов'язково варто використовувати сонцезахисні засоби, які захищають шкіру від пагубного впливу.
Небезпеки на робочому місці – деякі люди ризикують піддатися впливу речовин, що викликають рак, через роботу, яку вони виконують. Наприклад, було встановлено, що у працівників хімічної промисловості, що займаються фарбуванням, частіше, за інших людей, хворіють на рак сечового міхура. Азбест є загальновідомою причиною раку на робочому місці, зокрема раку під назвою мезотеліома, який найчастіше вражає оболонку легенів.
Інфекції. Нерідко рак виникає внаслідок інфекційних захворювань. Інфекційні агенти спричиняють приблизно 2,2 мільйона смертей від раку щорічно. Це не означає, що вказаними видами раку можна заразитися як інфекцією; скоріше вірус може спричинити зміни в клітинах, що підвищує ймовірність того, що вони стануть раковими. Приблизно 70% випадків раку шийки матки викликані інфекціями, пов’язаними з вірусом папіломи людини (ВПЛ), тоді як рак печінки та неходжкінська лімфома можуть бути спричинені вірусом гепатиту В і С, а лімфоми пов’язані з вірусом Епштейна-Барра. Раніше бактеріальні інфекції не вважалися збудниками раку, але новітні дослідження показали, що у людей, в шлунку яких є інфекція Helicobacter pylori, розвивається запалення слизової оболонки шлунку, що підвищує ризик захворіти на рак шлунку. Профілактичні заходи включають вакцинацію та профілактику інфекційних і паразитарних захворювань.
Більшість форм раку можна вилікувати на початкових стадіях. Так, наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок. Натомість кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують вже на ІІІ-ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Схожа ситуація і зі здоров'ям чоловіків – у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях. Існують економічно ефективні тести, які допомагають на ранній стадії виявити колоректальний рак, рак молочної залози, шийки матки та порожнини рота, а також розробляються додаткові тести для інших видів раку.
Для раннього виявлення раку та своєчасно розпочатого лікування варто щороку проходити медичні профілактичні огляди. Жінки обов'язково мають обстежуватись у мамолога, до 40 років щороку робити ультразвукову діагностику, після – мамографію. Чоловіки ж мають проходити профілактичний огляд в уролога раз на рік.
Таким чином, якщо вести здоровий спосіб життя, ризик захворіти на рак можна значно знизити, а лікування, яке було почате на ранніх стадіях захворювання, дає хороші результати і збільшує шанси на довголіття. Рак – це не вирок. Це хвороба, з якою можна боротись і яку можна перемагати!
Онко-скринінг: які обстеження і у якому віці треба проходити чоловікам та жінкам
Більшість форм раку можна вилікувати на початкових стадіях. Наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок. Натомість кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують вже на ІІІ-ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Схожа ситуація і зі здоров’ям чоловіків: у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях.
Які обстеження і в якому віці слід пройти жінкам
Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року, 1 раз на 3 роки.
Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.
Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Мамографію – 1 раз на 2 роки;
Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.
Жінкам від 50 років та старшим треба проходити:
Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
Мамографія – 1 раз на 2 роки
Колоноскопію – 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Які обстеження і в якому віці слід пройти чоловікам
Чоловікам від 40 до 49 років треба проходити:
Огляд у уролога – 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
Чоловікам від 50 років і більше треба проходити:
Огляд у уролога – 1 раз на рік.
Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
Колоноскопію – 1 раз на 5 років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Важливо: Якщо ви помітили будь-які зміни у своєму здоров’ї – негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта. Він спрямує вас на відповідні обстеження чи до вузького спеціаліста
